15 червня 1775 р., на Трійцю, російськами війська за наказом Єкатеріни ІІ було зруйновано Запорозьку Січ.
Операція проти Січі готувалася у цілковитій таємниці. У кінці травня 1775 р. 8 полків кавалерії і 10 полків піхоти, 20 гусарських ескадронів, 17 пікінерських і 13 ескадронів донського козацтва (45 тис. осіб) під командуванням генерал-поручика Текелія вирушили з фортеці Св. Єлизавети на Січ. Лівобережні запорозькі паланки повинні були захопити війська генерал-поручика Прозоровського.
Російські війська, поділені на 5 загонів, вступили на Запорожжя. Серед населення було поширено чутки, що війська переходять через запорозькі землі для здійснення прикордонної служби. 4 червня 1775 р. Текелій оточив Січ. 300 гусарів та піхотний полк захопили січове передмістя, артилерію, блокували гавань і флот. Посланець Петра Текелія поставив вимогу, щоб кошовий отаман з’явився у табір до генерала. Рада була бурхливою, проти збройного опору був кошовий Петро Калнишевський і архімандрит Володимир Сокальський, якому приписують сприяння мирній ліквідації Січі. Січовики підкорилися повелінню імператриці, залога склала зброю.
На користь Росії було конфісковано запорозьку скарбницю, вивезено військові клейноди, артилерію, зброю, боєприпаси і архів. Одночасно було захоплено паланкові центри та всі важливі пункти – шляхи, перевози тощо.