Європейський Союз має розглянути можливість вжиття рішучіших кроків, таких як конфіскація заморожених активів центрального банку Росії для компенсації Україні, заявив провідний економічний посадовець блоку, мінімізуючи попередження про ризики з боку Європейського центрального банку.

“Ми, безумовно, повинні досліджувати та працювати над усіма можливими варіантами”, — сказав у четвер у інтерв’ю комісар з економіки Валдіс Домбровскіс. “Існує встановлений принцип міжнародного права, за яким агресор несе відповідальність за шкоду, яку він спричиняє, тому ми повинні знайти способи змусити Росію сплатити за шкоду, яку вона завдає Україні”.

Дипломатична служба ЄС проводить нові оцінки фінансових та економічних ризиків конфіскації російських активів та передачі їх Україні, повідомляє Bloomberg. Обговорення набуло нового імпульсу, оскільки блок стикається з ризиком скорочення або припинення допомоги США Києву після вступу Дональда Трампа на посаду президента.

До цього моменту ЄС та країни Групи семи використовували прибутки, отримані від приблизно $300 мільярдів заморожених російських активів, для надання допомоги Україні. Згідно з планом G-7, союзники Києва схвалили механізм, за яким прибутки від активів будуть використані для підтримки пакета позик на суму €50 мільярдів ($52,5 мільярда) для України.

Euroclear Ltd., клірингова палата, розташована в Брюсселі, володіє найбільшою часткою заморожених депозитів Росії на суму €180 мільярдів. Валері Урбен, генеральний директор компанії, застерігає, що конфіскація активів є ризикованою.

Кілька країн-членів ЄС, зокрема Німеччина, Бельгія та Люксембург, а також Європейський центральний банк, висловлюють занепокоєння, що конфіскація може порушити принцип державного імунітету згідно з міжнародним правом, вплинути на статус євро як резервної валюти та дестабілізувати фінансову систему єврозони.

Домбровскіс зазначив, що будь-який варіант має бути “юридично обґрунтованим”, щоб витримати потенційний судовий розгляд, і зменшив ризики для фінансової стабільності.

“Ми вже зробили важливий крок, коли заморозили ці активи, і тоді також були питання щодо фінансової стабільності чи наслідків для євро”, — сказав він. “Але ми бачимо, що ці ризики фінансової стабільності не матеріалізувалися”.

ЄС вже є одним із найбільших донорів України, включаючи пакет допомоги на €50 мільярдів на період 2024-2027 років, який окремо від позики, підтриманої G-7.

Вторгнення Росії в Україну спричинило ширшу дискусію в ЄС щодо підвищення військової готовності та збільшення оборонних витрат.

Європейська комісія та деякі держави-члени обговорюють способи допомоги країнам-членам у фінансуванні нарощування оборонних спроможностей. Деякі країни, зокрема Естонія та Франція, запропонували спільне запозичення для покриття військових потреб після десятиліть недофінансування через залежність від НАТО. Водночас інші, такі як Німеччина та Нідерланди, виступають проти цієї ідеї.

Валдіс Домбровскіс, колишній прем’єр-міністр Латвії, заявив, що ЄС потрібно розглянути нові інструменти фінансування до наступного довгострокового бюджету, який почнеться у 2028 році.

“Очевидно, що нам потрібно діяти амбітно у зміцненні наших оборонних спроможностей і знаходити відповідні фінансові інструменти як на рівні ЄС, так і на національному рівні, адже загроза безпеці є реальною”, — сказав він. “Особливо в контексті, коли прихильність адміністрації Трампа до цього питання є відносно непередбачуваною”.

Від Admini4

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *