Після комплексу самітів США, НАТО та ОБСЄ з Росією, на яких обговорювалися вимоги Москви, названі їй “гарантіями безпеки”, американський держсекретар Ентоні Блінкен вирушив у дипломатичне турне Європою.
Насамперед, він заїхав до Києва, де зустрівся з президентом Володимиром Зеленським та міністром закордонних справ Дмитром Кулебою. Потім він вирушив до Берліна для зустрічі з німецькими, французькими та британськими політиками.
Тепер на нього чекають переговори з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим у Женеві. Москва на зустрічі чекає від Вашингтона письмової відповіді на свої вимоги, але Блінкен їде з порожніми руками. Корреспондент.net розповідає подробиці.
У Києві: “Не дозволяйте Москві вас поділити”
У середу держсекретар США Ентоні Блінкен побував в Україні та провів зустрічі з президентом Володимиром Зеленським і міністром закордонних справ Дмитром Кулебою.
Напередодні він дав інтерв’ю американським ЗМІ, в якому вкотре запевнив, що Вашингтон не покине Київ перед російською загрозою.
“Одна країна – Росія – своїми діями каже, що може змінювати кордони свого сусіда силою, вважає, що може вирішувати за сусідню країну… І якщо ми залишимо таку поведінку безкарною, то, на мою думку, ми відкриємо скриньку Пандори”, – сказав він.
I updated Ukrainian President @ZelenskyyUA today on our engagements with Russia last week and stressed there will be nothing about Ukraine, without Ukraine. I applaud Ukraine’s commitment to a peaceful resolution and urge Russia to pursue diplomacy as the only way forward. pic.twitter.com/A0cNX7k23m
— Secretary Antony Blinken (@SecBlinken) January 19, 2022
За словами Блінкена, Росія може швидко наростити військову присутність біля кордонів України. “Це дає президенту [Росії Володимиру] Путіну можливість у дуже короткі терміни вжити подальших агресивних дій проти України”, – сказав він.
Раніше у Держдепі повідомили, що, “якщо Росія продовжить вторгнення в Україну, США нададуть українцям додаткові оборонні матеріали”, крім того, що вони вже надають.
Проте Блінкен підкреслив, що сподівається продовжити рухатися дипломатичним і мирним шляхом. “Але, зрештою, це залежить від президента Путіна”, – йдеться в його заяві, розміщеній у Twitter посольства США у Києві.
Глава американської дипломатії знову нагадав, що Вашингтон “сказав Москві чітко, що якщо вони оберуть агресію проти України, то агресія матиме серйозні наслідки, які будуть не лише з боку США, а й від Європи та інших країн світу”.
“США разом із союзниками і партнерами змусять російську економіку заплатити ціну, що калічить, переглянуть присутність НАТО в союзних країнах і збільшать оборонну допомогу Україні”, – йдеться в повідомленні на сайті Держдепу за підсумками візиту до Києва.
Також Блінкен закликав українських політиків не сваритись на тлі розмов про вторгнення Росії. “Не дозволяйте Москві вас розділити. Лідери всередині українського уряду та за його межами повинні виключити свої розбіжності та зосередитись на спільних національних інтересах”, – сказав він під час спільної прес-конференції з Кулебою.
Good to meet with @DmytroKuleba while in Kyiv to stress unwavering U.S. support for Ukraine. We remain committed to diplomacy, but are ready, in coordination with Allies and partners, to impose severe costs for further Russian aggression against Ukraine. pic.twitter.com/JVSietYBvZ
— Secretary Antony Blinken (@SecBlinken) January 19, 2022
У Берліні: На Росію чекає “швидка, жорстка і єдина відповідь”
З Києва Ентоні Блінкен полетів до Берліна, де 20 січня зустрінеться з канцлером Олафом Шольцем, міністром закордонних справ Анналеною Бербок, яка напередодні побувала в Україні та РФ, а також з колегами з Франції і Британії Жан-Івом ле Дріаном та Ліз Трасс.
Під час спільної прес-конференції з Бербок Блінкен сказав, що США протягом останніх тижнів провели більше сотні консультацій з іншими країнами та організаціями, “щоб переконатися, що ми виступаємо та діємо єдиним чином”.
“Ми дали чітко знати: якщо будь-які російські війська перетнуть кордон України і вчинять проти України новий акт агресії, на це буде швидка, жорстка і єдина відповідь з боку США, союзників і партнерів”, – сказав він.
Дипломат підкреслив, що “в арсеналі Росії є багато інших інструментів, крім військових дій – дестабілізація, гібридні атаки, воєнізована тактика”, і сторони розглядають усі можливі варіанти.
За словами держсекретаря, серед можливих сценаріїв Москви – “гібридні атаки та атаки з використанням збройних формувань”.
Had a productive meeting today with @JY_LeDrian, @ABaerbock, and @JamesCleverly on our joint efforts to deter further Russian aggression against Ukraine. We are firm in our commitment to impose massive consequences and severe costs on Russia if it chooses conflict over diplomacy. pic.twitter.com/UTPJtDYAF9
— Secretary Antony Blinken (@SecBlinken) January 20, 2022
Газопровід Північний потік-2 залишається для США, Німеччини та їхніх союзників важелем впливу на Росію, поки постачання газу нею не розпочалося, підкреслив Блінкен.
Він повідомив, що вони з Бербок домовилися, зокрема, “протидіяти використанню Росією енергоресурсів як зброї”.
Бербок, у свою чергу, заявила, що у разі подальшої ескалації на російсько-українському кордоні розглядатимуться всі заходи щодо Північного потоку-2. Вона додала, що Німеччина обговорює можливі санкції проти Росії зі США та іншими країнами Євросоюзу.
Політик додала, що Німеччина та Франція зроблять все, щоб “наповнити життям” нормандський формат.
“Нормандський формат yfkt;bnm до чотирьох найважливіших ниток діалогу, які у нас є в ці дні. Тому ми спільно з Францією, я особисто з Жан-Івом ле Дріаном, зробимо все, щоб знову наповнити цей формат життям”, – сказала Бербок.
Чого чекати від зустрічі з Лавровим
У Женеві на 21 січня заплановано зустріч Блінкена з главою МЗС Росії Сергієм Лавровим. Як зазначив глава Держдепу, на зустрічі з Лавровим він представить спільну позицію США та європейських союзників.
“Я зможу викласти загальне уявлення, спільні уподобання США та наших європейських союзників та партнерів щодо того, як знайти дипломатичний шлях уперед для деескалації цього конфлікту”, – сказав він на прес-конференції з Бербок.
Блінкен заявив, що США разом із союзниками займають сильніші позиції, ніж Росія, і нагадав про неминучість “швидких і масованих наслідків”, якщо Росія вибере шлях “подальшої агресії”.
У МЗС Росії, своєю чергою, заявили, що Лавров і Блінкен обговорять подальші кроки щодо запропонованих Москвою “гарантій безпеки”.
“Має бути предметне обговорення внесених Росією 15 грудня двох проектів фундаментальних документів: договору між РФ та США про гарантії безпеки та угоди про заходи забезпечення безпеки РФ та держав-членів Організації Північноатлантичного договору”, – сказала речник відомства Марія Захарова.
Вона наголосила, що найважливішим аспектом зустрічі є подання американською стороною письмової відповіді із “постатейними коментарями” на російські пропозиції.
Проте, як повідомив Блінкен у Києві, відповідей із боку США не буде. “Я не надаватиму жодних документів [“за гарантіями безпеки”] на зустрічі з міністром Лавровим”, – сказав він.
Американський дипломат додав, що розраховує на зустрічі з російським колегою обговорити стан справ і “зрозуміти, чи зберігаються можливості для дипломатії та ведення діалогу”.
Він також додав, що США на переговорах не робили Росії жодних пропозицій, а вказали на своє зростання занепокоєння “щодо викликів, які Росія представляє [для] безпеки європейського регіону”.
Американські експерти вважають, що Росія не цурається варіанта повномасштабного вторгнення в Україну.
“Поки вони розмовляють, шанси на військове вирішення зменшуються або, принаймні, не збільшуються. До сьогоднішнього дня не було зрозуміло, чи продовжиться взагалі діалог… Водночас присутність російських військ біля кордону з Україною нарощується. Це говорить про те, що військове рішення на столі і воно нікуди не поділося”, – сказав старший науковий співробітник дослідницької корпорації RAND Семуель Чарап.
Директор Центру військово-політичного аналізу в Інституті Хадсона Річард Вайц вважає, що під час переговорів США та НАТО з Росією стався різкий розкол. За його словами, Москва зайняла одну позицію, решта учасників – іншу.
“Наразі це вибір Москви – відступити та прийняти пропозицію Заходу зосередитися на контролі над озброєннями та заходах зміцнення довіри або перейти до бойових дій, оборонного нарощування сил або до нападу на Україну”, – сказав експерт.
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet