Експрезидент рф дмитро медведєв зробив нову скандальну заяву, згідно з якою Україна може як держава зникнути з карти світу. Проте бурхливу реакцію викликало не так це твердження, як реакція пресспікера кремля дмитра пєскова.
На думку експертів, він своїм висловом намагався пом’якшити тон заяви. Він уточнив, що «Україна має великі проблеми», оскільки її керівництво не хоче “тверезо поглянути на ситуацію”. Ось тому, звичайно, нічого хорошого Україні це не обіцяє», – заявив пєсков. І це далеко не одне й те саме.
Аналогічна ситуація була і з коментарями щодо можливості застосування москвою ядерної зброї. 12 травня заступник голови дмитро медведєв сказав, що виникнення прямого конфлікту росії та НАТО стане катастрофічним сценарієм для всіх, оскільки він може перерости у ядерну війну.
І в цьому випадку пєсков вирішив згладити кути, заявивши, що «в наші дні засоби масової інформації мають бути достатньо професійними, щоб не ставити таких питань, а ті, у кого беруть інтерв’ю, мають бути досить мудрими, щоби на такі питання не відповідати».
Бути мудрим вийшло у пєскова й у питанні визнання «Талібану». Спецпредставник президента рф щодо Афганістану Замір Кабулов зазначив, що така перспектива можлива і уточнив, що сторони налагоджують діалог про комерційні постачання зерна з росії.
А участь делегації представників руху, визнаного в рф, Канаді та Туреччині терористичною організацією, стала сенсацією Петербурзького міжнародного економічного форуму. Все це порушило у ЗМІ вал питань про можливість легітимізації талібів у росії. Але і тут пєсков різко знизив градус дискусії, заявивши, що про визнання «Талібану» зараз не йдеться.
«На цей момент про це не йдеться, ми про це неодноразово говорили». І уточнив, що «давати якісь прогнози марно».
На думку медіаексперта, заступника міністра інформполітики (2017–2019 рр.) Дмитра Золотухіна, це може свідчити про поглиблення розколу в російській політичній еліті.
Як ще один приклад тенденції експерт наводить ситуацію зі зверненням Сергія Кирієнка на день росії, опублікованим у «Известиях». Тут перший заступник глави адміністрації президента рф міркував про можливість анексії росією частини українських територій. Статтю швидко зняли, а редакція заявила про атаку хакерів. Але вона досі доступна у кешах.
Це означає, що ситуація, що складається, всіх влаштовує. Кирієнко, ймовірно, вважає, що публікація тексту із «претензією на царство йому може допомогти. А його опоненти хочуть не давати ходу розслідуванню через свою можливу причетність», вважає Золотухін.
Все це говорить про те, що група, інтереси якої представляє пєсков, налаштована на розмову із Заходом більш конструктивну, ніж група Сергія Кирієнка, констатує експерт, який не назвався.
Це вже позначається і на кадрах найвищого російського ешелону. Так, наприклад, Золотухін вказує на той факт, що начальником управління ап рф із забезпечення діяльності Держради призначено Олександра Харичова, соратника Сергія Кирієнка. Зайнявши посаду, Харичов перетягнув Бориса Рапопорта, який раніше працював у команді Владислава Суркова, а потім відповідав за проведення виборів у російських регіонах, водночас з уже згаданим Харичовим.
Але при цьому Андрій Ярін – людина спікера держдуми рф В’ячеслава Володіна, залишився начальником управління ап рф із внутрішньої політики.
Нещодавно навколо Яріна спалахнув гучний конфлікт, пов’язаний зі справою глави Серпухівського району Московської області Олександра Шестуна. Він зробив аудіозапис, як Ярін особисто погрожував Шестуну, вимагаючи піти у відставку. Основний тиск від імені Яріна на Шестуна чинив колишній начальник 6-ї служби управління власної безпеки фсб генерал Іван Ткачов, він голова управління «К», що займалося контррозвідкою в кредитно-фінансовій сфері.
Останнього навіть називали серед кандидатів на посаду голови фсб замість Бортнікова, – розповів подробиці із внутрішнього життя кремля ексзаступник міністра інформполітики.
Все це підтверджує зв’язки Володіна “з силовим блоком”.
За даними Дмитра Золотухіна, генерал Ткачов був одним із кураторів замовлення на кримінальне переслідування колишнього міністра фінансів росії Олексія Улюкаєва, замовником якого виступив голова правління «Роснефти» Ігор Сєчін, який володіє важелями впливу на економічне крило фсб.
Останнє, до речі, також поділено на внутрішні клани та обтяжене внутрішніми конфліктами. Так, за даними правозахисників, голову військової контррозвідки фсб, генерал-полковника Миколу Юр’єва, «підгодував» міністр оборони сергій шойгу.
Його називають серед тих, хто прикриває схеми з кришування схем та грошей, які нібито витрачаються на фінансування групи «Вагнера», а насправді просто осідають у кишенях керівництва міноборони рф.
Потужна група, що складається з Андрія Яріна, його ексбоса В’ячеслава Володіна, Івана Ткачова і не виключено того ж таки Ігоря Сєчіна, прагне не допустити посилення влади та впливу Кирієнка.
Саме тому історія зі скандальною публікацією «Известиями» «звернення Кирієнка» може бути справою рук Яріна.
Козир Кирієнка — війна в Україні та ті можливості, які вона дає, а також сергій шойгу, якого ще нещодавно, до невдалого бліцкригу в Україні, вважали одним із найближчих до путіна людей.
На відміну від них прессекретар пєсков після серії конфліктів, що потрапили в публічну площину з представниками ГРУ, діє помітно обережніше. І намагається пом’якшити публічну риторику кремля. Ця вимушена стратегія стала причиною відмови в коментарях заяв дмитра медведєва.
Дмитро Золотухін вважає, що пєсков і глава адміністрації президента рф Антон Вайно відчувають, що Кирієнко «дихає їм у потилицю, націлившись спочатку очолити ап рф». Ця позиція може стати для Кирієнка базовим майданчиком для старту майбутньої президентської кампанії.
Ще один сценарій, який обговорює експерт, це «м’яке і непомітне переміщення влади» від путіна до близького до силового блоку прем’єр-міністра Мішустіна.
З цим може бути пов’язаний і зовсім інший процес, що вилився у спільний візит до Києва глав Франції, Німеччини та Італії.. Міркування європейських лідерів щодо «неприпустимості приниження росії» або надання путіну можливості «зберегти обличчя» можуть бути наслідком визнання того, що вони не знають, що їм робити та бояться, щоб не стало гірше.
Опис ситуації доповнює інший експерт Денис Гороховський. На його думку, у світі зараз склалася та ситуація, коли значна частина глобальних подій пов’язана з агресією росії проти України.
Він упевнений, що Україна може перемогти лише на полі бою, а не за столом переговорів. Але, на його думку, вкрай малоймовірно, що причина візиту трьох високопосадовців до Києва пов’язана зі чутками про проблеми зі здоров’ям путіна.
Відомі реалістичніші, а головне – логічні причини візиту. Це підтримка євроінтеграційних процесів, які мають завершитись прийняттям України до ЄС.
Крім того, не менш важлива причина візиту – посилення фінансової та військової допомоги Україні в цей скрутний час.
Щодо заяв російських політиків, там усе досить прозаїчно, вважає Гороховський. «Патрушев, якого називають наступником путіна, потихеньку вживається у роль. Медведєв, якому роками вибудовували образ самого європейського політика росії, вирішив зайняти звільнену нішу, яку раніше займав Жириновський». На думку експерта, запит на європейські цінності у внутрішньому порядку денному рф дуже низький. А образ агресивного клоуна, що дозволяє собі говорити все, про що побоюється сказати кремль, затребувана.
Гороховський вважає, що систему російського держапарату побудовано так, що навіть у разі смерті путіна навряд чи політика кремля кардинально зміниться. Це означає, що новий лідер росії не визнаватиме провину рф, не повертатиме території і не піде на компенсацію збитків, завданих Україні.
«Тому смерть путіна, звичайно, порадує мільйони людей у всьому світі. Але ця подія не стане переломною у російсько-українській війні. Як уже неодноразово говорилося, Україна може перемогти лише на полі бою, а не за столом переговорів», – констатує Денис Гороховський.